Чин освячення полягає у прочитанні особливих молитов, складених для цього випадку. Після прочитання молитов священик окроплює натільний хрестик святою водою і благословляє його.

Після освячення нижнього хреста християнин носить його, ніколи не знімаючи (навіть під час купання), до кінця життя. Треба, знову ж таки, особливо відзначити, що освяченню підлягають не тільки хрестики, які куплені в звичайному ювелірному магазині, а й ті, які знайдені на вулиці або десь ще. У будь-якому випадку, знайдений десь ніжний хрест, якщо ви не маєте наміру залишити його собі, необхідно підібрати і принести до храму Божого. Хрест – це основна православна святиня, і неприпустимо, щоб вона топталася ногами.

Освячення натільного хреста може здійснюватися виключно священиком, і ніхто іншого цього права немає. Проте християнинові дозволено за бажання самому прикласти вже освячений натільний хрест до мощей улюблених святих заради того, щоб випросити у цих святих угодників Божих небесного заступлення, допомоги у негараздах та зміцнення у православній Вірі (що широко практикується багатьма паломниками, що подорожують святими місцями).