У записках про здоров'я або за упокій пишуться імена лише хрещених людей. Нехрещені та самогубці в Церкві не згадуються.
Якщо світське ім'я християнина іноземне і його немає в місяцеслові, слід писати ім'я, назване при хрещенні.
У записках пишуть імена тільки хрещених людей.
Писати їх слід у родовому відмінку: за здоров’я (кого?) Іоанна, за упокій (кого?) Параскеви.
Новонароджених (іще нехрещених) записують так: (ім’я матері) з чадом.
Дитина до 7 років називається немовлям, від 7 до 15 років – отроком (отроковицею).
Вагітних – непразної (ім’я).
Вказуйте повне православне ім’я, навіть якщо поминаєте дітей (наприклад, не Серьожі, а Сергія, не Поліни, а Аполлінарії).
Перед іменами священнослужителів указуйте їхній сан, повністю або в зрозумілому скороченні (наприклад, архієп. Никона, ієрея Петра).
Не слід писати прізвища, по батькові, звання, професії тих, кого поминаєте, та вказувати, якими родичами вони вам доводяться.
Проте допускається включення у записку слів: “воїна”, “ченця”, “скорботного”, “хворого”, “подорожуючого”, “ув’язненого”, “учня”, “заблудлого”.
Не писати: “стражденного”, “озлобленого”, “дівиці”, “удовиці”, “вагітної”.