Святкування 9 липня
Тихвінська ікона Божої Матері, за переказами, одна з ікон, написаних святим апостолом та євангелістом Лукою. У V ст. з Єрусалиму було перенесено до Константинополя, де для неї було збудовано Влахернський храм.
В 1383, за 70 років до взяття турками Константинополя, ікона зникла з храму і в променистому світлі з'явилася над водами Ладозького озера. Чудово носиться з місця на місце, вона зупинилася біля Тихвіна. На місці явища ікони було збудовано дерев'яний храм на честь Успіння Богородиці. Завзяттям великого князя Василя Івановича (1505–1533) замість дерев'яного храму було зведено кам'яний.
У 1560 році за наказом царя Іоанна Грозного при храмі було влаштовано чоловічий монастир, обнесений кам'яною стіною. У 1613-1614 роках шведські війська, захопивши Новгород, не раз намагалися знищити монастир, але заступництвом Божої Матері обитель було врятовано. Так, одного разу, через наближення шведського війська, ченці вирішили втекти з монастиря, взявши чудотворну ікону, але не могли зрушити її з місця. Це диво зупинило малодушних, і вони залишилися в монастирі, сподіваючись на захист Божої Матері.
Незначні за кількістю захисники монастиря успішно відбивали атаки сил противника, що набагато перевершували їх. Наступаючим шведам то представлялася численна рать, що пришла на допомогу, то якесь небесне воїнство, і вони тікали. Після чудової перемоги над шведами до монастиря прибули царські посли.
Знявши список із чудотворної ікони, вони вирушили до села Столбово, за 50 верст від Тихвіна, де 10 лютого 1617 року було укладено мир зі шведами. Так з початку XVII століття почалося шанування Тихвінської ікони Божої Матері.
Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Тихвинской»
О Пресвята?я Де?во, Ма?ти Го?спода вы?шних сил, Небесе? и земли? Цари?це, гра?да и страны? на?шея Всемо?щная Засту?пнице. Приими? хвале?бно благода?рственное пе?ние сие? от нас недосто?йных раб Твои?х и вознеси? моли?твы на?ша ко престо?лу Бо?га Сы?на Твоего?, да ми?лостив бу?дет непра?вдам на?шим и проба?вит бла?гость Свою? чту?щим всечестно?е и?мя Твое? и с ве?рою и любо?вию поклоня?ющимся чудотво?рному о?бразу Твоему?. Не?смы бо досто?йни от Него? поми?ловани бы?ти, а?ще не Ты уми?лостививши Его? о нас, Влады?чице, я?ко вся Тебе? от Него? возмо?жна суть.
Сего? ра?ди к Тебе? прибега?ем, я?ко к несомне?нней и ско?рой Засту?пнице на?шей; услы?ши нас моля?щихся Тебе?, осени? нас вседержа?вным покро?вом Твои?м и испроси? у Бо?га, Сы?на Твоего?, па?стырем на?шим ре?вность и бде?ние о душа?х, градоправи?телем му?дрость и си?лу, судия?м пра?вду и нелицеприя?тие, наста?вником ра?зум и смиренному?дрие, супру?гам любо?вь и согла?сие, ча?дам послуша?ние, оби?димым терпе?ние, оби?дящим страх Бо?жий, скорбя?щим благоду?шие, ра?дующимся воздержа?ние: всем же нам дух ра?зума и благоче?стия, дух милосе?рдия и кро?тости, дух чистоты? и пра?вды.
Ей, Госпоже? Пресвята?я, умилосе?рдися на немощны?я лю?ди Твоя?: разсе?янныя собери?, заблу?ждшыя на путь пра?вый наста?ви, ста?рость поддержи?, ю?ныя уцелому?дри, младе?нцы воспита?й, и при?зри на всех нас призре?нием ми?лостиваго Твоего? заступле?ния, воздви?гни нас из глубины? грехо?вныя и просвети? серде?чныя о?чи на?ша к зре?нию спасе?ния, ми?лостива нам бу?ди зде и та?мо, в стране? земна?го прише?льствия и на Стра?шнем Суде? Сы?на Твоего?: преста?вльшыяся же в ве?ре и покая?нии от жития? сего? отцы? и бра?тию на?шу в ве?чней жи?зни со А?нгелы и со все?ми святы?ми жи?ти сотвори?.
Ты бо еси?, Госпоже?, сла?ва Небе?сных и упова?ние земны?х. Ты по Бо?зе на?ша Наде?ждо и Засту?пница всех притека?ющих к Тебе? с ве?рою. К Тебе? у?бо мо?лимся, и Тебе?, я?ко Всемогу?щей Помо?щнице, са?ми себе? и друг дру?га и весь живо?т наш предае?м, ны?не и при?сно, и во ве?ки веко?в. Ами?нь.
